Корупція як правовий нігілізм і недостатній рівень правової культури та свідомості.

Корупція, мабуть, дуже давнє явище. Думаю, це пов'язано з самою людиною, бо людина має відмінну здатність пристосовуватися до різних ситуацій тим чи іншим способом.

Але одна річ пристосуватися до клімату, до умов життя у побутовому плані, до трудових обов'язків, та інша річ - пристосуватися до корупції. Я вважаю так, що корупція з'явилася дуже давно і не може піти досі. Чому виникла? Корупція, як явище, має місце лише за обставин, коли є як мінімум дві людини, при цьому одна з них має більший статус, більший авторитет, більше прав у конкретній сфері, що цікавить, і більше зв'язків і можливостей, ніж друга людина .

Тут хотілося б повернутися до думки, що корупція давно існує. Все, що зазначено вище, могло з'явитися тільки за умови створення законів і правил, державних органів та посадових осіб, а надалі - і великих підприємств, що мають свою велику систему управління. Простіше кажучи, бюрократичної складової. Момент, коли все це з'явилося, не стався миттєво, не всі відразу почали дотримуватися норм і правил і знати їх. Напевно, були проблеми з тим, що люди недостатньо освічені, не про все знають, хто знає – той не знає механізми реалізації конкретних норм, а хтось просто повівся на обман конкретних осіб, які мають певну владу у своїх руках про те, що ці люди «можуть вирішити будь-яку проблему». Схоже на те, що корупція з'явилася приблизно так, і вже тоді вона не збиралася нікуди швидко йти, вона розвивалася разом із суспільством, все ставало складніше, витонченим і цинічнішим.

На сьогоднішній день двома словами це явище точно не описати, але воно не добре однозначно. Чому ж суспільство так швидко розвивається і ніяк не може уникнути корупційних явищ? Думаю, бо є той самий людський чинник, який просто пристосовується у різних ситуаціях так, як йому вигідно. Щодо вигоди точно зрозуміло, що тут є ті самі дві людини, хто переступає закон, приймаючи неправомірну вигоду і той, хто пропонує і передає таку вигоду. Закон має чіткі відповіді про те, які наслідки чекають на цих двох людей, але на це багато хто не звертає уваги.

Сьогодні суспільство має телевізор, інтернет та газети, від яких активно черпає інформацію, приймаючи її за справжню. Багато хто просто не бере до уваги той факт, що це все чиста комерція, а там де інформація профільна та реальна – там складно і не цікаво. Ось тут є один із нюансів, оскільки комерція не має здебільшого освітньої функції, в основному це просування товарів та послуг, а також бренду чи особистості, і в цьому напрямі є технології, які додають негативні фарби там, де це вигідно. Виходить, що всіма цими ресурсами не володіють звичайні люди, оскільки дані ресурси досить дорогі, а значить і завдання прості там не ставляться, оскільки на прості завдання не вигідно витрачати годину таких монстрів. Як наслідок, отримуємо текст і картинку про великі проблеми великих людей, великі помилки і великі злочини, додаємо сюди слово корупція, і все зрозуміло само собою, без розгляду та доказів, показали чи написали, значить, щось точно не добре в освітленій ситуації. Ось тут, я думаю, і криється велика проблема, тому що здебільшого люди розуміють це явище так, що воно є тільки в якихось недосяжних владних верхах і тільки з великими людьми.

Хочеться звернути увагу на думку, що «корупція вона тільки для людей згори», змушує абсолютно спокійно дякувати всім, за що завгодно. Тобто дрібної корупції немає, а є подяка і щедра подяка, та це інше, це не те. І це виявляється вже абсолютно скрізь, практично кожному аспекті життєдіяльності людини. Всі звикли до того, що медичну довідку треба піти забрати, за лікарняним потрібно зайти до такого то кабінету, у такого то банку в тому то віконці швидше приймають готівку без питань, до чого черги якщо терміновість і гроші, хороша посада тільки після хорошого капіталу, і так далі…

Що тут не так? По-перше, все також інформаційний простір, у якому знаходиться соціум. ЗМІ не витрачатиме свої ресурси на те, щоб масово пояснити, як працює, наприклад, та сама податкова. Не будуть говорити про те, що отримати ПДВ можна тільки за конкретною інструкцією чи про те, що паспорт видається в конкретні терміни і не може такого бути сьогодні, що ось цей паспорт надрукують зараз а решта потім, і не будуть говорити ще про багато правил які існують у кожній сфері, де мешкає корупція. По-друге, так уже сталося, що існує дуже багато людей, які не хочуть витрачати свою годину на пошук цих правил. А вивчивши їх, можна вже відразу дати відповідь собі на питання чи можуть бути якісь проблеми і де вони можуть бути, зіставляючи своє завдання з актуальними правилами. Це складно і це не зрозуміло, бо юристи часто пишуть, як медики, і без юриста буває зовсім не розберешся в тому, що прочитав. Отже, з'являється ситуація, коли людина, пристосовуючись до своїх обставин, приймає рішення легше для себе, скоріше і всі задоволені. Задоволені всі, бо знову одна людина отримає позитивне вирішення свого питання, а друга неправомірну вигоду.

Де ж боротьба, коли все зрозуміло кожному? Вона є, всі бачать і читають у тому, що вона є на тих великих рівнях. А в цей час на більш побутових питаннях ніхто нічого такого не згадує, адже це ж дрібна подяка, нехай із казнокрадами краще розбираються. І ось у цьому думаю найбільша проблема.

Особливо мені з професією юриста не важко зрозуміти людей, які йдуть на такі кроки кожного з цих відносин. Адже виходить, що, якщо людина самостійно виконує якесь власне завдання і не має достатньо інформації щодо точного механізму реалізації такого завдання – вона легко може потрапити на зустрічі в кабінетах, і чекання дзвінка від людей за таким завданням. Таким чином просто втрачається право вибору, а іноді, коли людина все вирішує сама діяти за буквою закону – значно ускладнюють це завдання, щоб «вірне» рішення таки було прийнято в потрібний бік.

Думаю, кожному зрозуміло, що велика корупція є, думаю це взагалі окрема тема, але є й менші явища, які багатьом знайомі, і ось тут варто розуміти, що справді не вся державна машина розслідуватиме злочини терапевта чи паспортиста і так далі. А отже, варто чесно та відверто брати ініціативу до своїх рук. Зробити це не просто, але варто починати з себе, зі своєї компанії, своїх клієнтів, одним словом, із себе та свого оточення. Починати проводити роботи з простого розбору як мінімум стандартних ситуацій таким чином, щоб люди знали рамки повноважень чиновників, до яких звертаються, обов'язки інспекторів, з якими потрібно провести діалог, права слідчих та механізми роботи всередині тієї установи, куди звернулась особа. Вважаю, що якщо громадяни будуть чітко розуміти, здавалося б, базові речі, бути правосвідомими і знати законодавство і правила хоча б у тому середовищі, в якому вони крутяться щодня – то, як мінімум, відпаде невпевненість у своїх діях і зникне бажання шукати помічників, адже буде все зрозуміло, що і як робити, сенсу в помочі тоді просто немає, в такі моменти і має ламатися це замкнене коло.