Рекодифікація книги другої Цивільного кодексу України: правова деталізація особистих прав чи обмеження свободи слова
- Ганна Гайдучок
- 24 лист.
- Читати 4 хв
Цей матеріал є тезою, яку автор представив на Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація законодавства України в період воєнних викликів: проблематика та перспективи». Тезу опубліковано у збірнику конференції, яка проводилася на базі Київського університету ринкових відносин.
«Модернізація законодавства України в період воєнних викликів: проблематика та перспективи».
Анотація: У статті здійснено аналіз положень законопроекту № 14057 про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої, які стосуються захисту особистих прав фізичних осіб у сфері поширення інформації. Досліджується гострий суспільний та медійний резонанс, який пов’язує оновлення норм із ризиками цензури та обмеженням свободи слова, зокрема, щодо журналістських розслідувань. Обґрунтовується позиція, що законодавча ініціатива не впроваджує нових, принципово відмінних від Конституції, Європейської конвенції з прав людини та світового досвіду обмежень. Натомість, вона є необхідним кроком для систематизації та деталізації вже існуючих у чинному Цивільному кодексі України механізмів захисту честі, гідності та ділової репутації, адаптуючи їх до сучасних реалій електронного поширення інформації, проте потребує доопрацювання з огляду на неоднозначність запропонованих законопроектом формулювань в контексті свободи слова.
Ключові слова: рекодифікація, Цивільний кодекс України, законопроект 14057, особисті немайнові права, свобода слова, поширення інформації, спростування.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій та поява нових способів поширення даних вимагає постійної адаптації цивільного законодавства. Саме ці виклики стали підґрунтям для розробки масштабного пакету законопроектів, спрямованих на рекодифікацію Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зокрема законопроекту № 14057 від 21.09.2025 року, який пропонує оновити положення Книги другої, що регулює особисті немайнові права фізичної особи [1].
Основи концепції та змісту поточної редакції Цивільного кодексу України були створені у 1992–1996 роках. З того часу за чверть століття в Україні та світі багато що змінилося в економічному, політичному та правовому вимірах. Спільними зусиллями сотень фахівців країн Європи знайдені найоптимальніші та глобально-придатні правові норми (рішення) для багатьох сфер приватноправових відносин. Такі норми-рішення втілено в численних міжнародних документах з уніфікації приватного права. Час показав, що зазначені акти «випромінюють» величезну «гармонізуючу» силу. На їх основі у європейських країнах розпочалася найновіша модернізація (й одночасно гармонізація) національних цивільних кодексів та приватноправових доктрин, що робить питання про рекодифікацію ЦК України сьогодні достатньо актуальним [2, с. 29]. З огляду на те, що Книга друга Цивільного кодексу за тривалий час не зазнала значних змін, на тлі вдосконалення приватноправового регулювання особистих немайнових відносин, шляхом зміни або прийняття нових нормативних актів в Україні та з урахуванням численної практики Європейського суду з прав людини, яка розширила зміст особистих немайнових прав, зміни у Цивільний кодекс України в частині особистих немайнових прав є логічним кроком, що дозволяє відобразити актуальний стан речей в цьому питанні.
Проте, законопроект № 14057 від 21.09.2025 р. викликав значний критичний резонанс у медіа-спільноті та серед правозахисних організацій [3]. Основне занепокоєння пов’язане з тим, що окремі норми, які уточнюють механізми захисту від поширення неправдивої інформації, на думку медіа, створюють надмірні перешкоди для професійної діяльності журналістів і становлять ризик цензури та обмеження свободи слова.
Слід зауважити, що з правової точки зору законопроект № 14057 сам по собі є механізмом необхідної юридичної деталізації і систематизації вже існуючих у законодавстві формулювань та принципів, та їх осучасненням з огляду на виклики сьогодення.
Свобода слова та право на вільне поширення інформації, гарантовані статтею 34 Конституції України [4], не є абсолютними. Вони завжди обмежуються необхідністю захисту прав інших осіб, зокрема їхнього права на повагу до честі та гідності, а також недоторканність ділової репутації (ст. 297, 299, 301 ЦК України) [5].
Чинний Цивільний кодекс України у статті 277 вже встановлює право особи на спростування недостовірної інформації. Рекодифікація Книги другої у цьому аспекті переслідує кілька важливих цілей:
Уточнення термінології: Законопроект пропонує введення нових дефініцій та заміну застарілих формулювань, що є частиною загальної дерадянізації приватного права. Такі зміни спрямовані на більшу відповідність європейським стандартам і сучасній судовій практиці.
Систематизація захисних механізмів: Оновлення положень ЦК України відбувається з урахуванням новітньої практики Європейського суду з прав людини, Закону України «Про медіа» [6] та інших оновлених нормативних актів. Уточнюються питання розподілу тягаря доказування та ролі добросовісності розповсюджувача інформації, що вносить більшу правову визначеність.
Адаптація до цифрового середовища: Гармонізація норм з світовими та європейськими стандартами та деталізація правових механізмів є необхідною для ефективного захисту прав в умовах глобалізації та цифровізації [7, с. 100]. Миттєве та масове поширення інформації в Інтернеті, де традиційні засоби правового реагування часто виявляються запізнілими, вимагають більш сучасного та якісного підходу до їх регулювання.
Таким чином, законопроект № 14057 варто розглядати як інструмент приведення цивільного законодавства у відповідність до сучасних суспільних відносин та новітнього законодавства (зокрема, медіа-права), а не як репресивне обмеження. Суть особистих немайнових прав та їхня необхідність захисту залишаються незмінними. Проте, незважаючи на вцілому позитивні зміни запропонованої редакції Книги другої Цивільного кодексу, є положення які викликають занепокоєння та потребують доопрацювання. Зокрема, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), у своєму аналізі проекту закону зазначає про відсутність у запропонованих змінах балансу приватності і свободи слова та суспільного інтересу, відсутність правової визначеності і часових обмежень, заборона критики, а також низку положень, що значно утруднюють журналістські і антикорупційні розслідування, вказуючи на те, що це той комплекс змін, що має бути виправлений [8].
Рекодифікація Цивільного кодексу України, зокрема Книги другої - це логічний крок еволюції правових норм. Проте, законодавчі ініціативи, які викликають значні суперечки в суспільстві, мають пройти необхідну процедуру доопрацювання, на що вже звернули увагу ініціатори законопроекту та з чим активно працюють, щоб досягти оптимального балансу між правом на інформацію та правом на захист честі і гідності [9].
Список використаних джерел:
Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої 14057 від 21.09.2025. Режим доступу - URL: посилання
Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу : монографія / за заг. ред. Н.С. Кузнєцової. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021, 690 с. Режим доступу - URL: посилання
У Раді відклали законопроєкт № 14057, який має ризики для свободи слова. Інститут масової інформації. Режим доступу: Режим доступу - URL: посилання
Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Режим доступу: - URL: посилання
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. Режим доступу: - URL: посилання
Закон України “Про медіа” від 13.12.2022 № 2849-IX. Режим доступу: - URL: посилання
Зеленська І.В., Гресь Н.М. Рекодифікація цивільного законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. № 10.2024. с. 98-100. Режим доступу: - URL: посилання
Харитонов Є.О. Рекодифікація Цивільного кодексу України: зрада, перемога чи “не всьотакоднозначно”? Центр демократії та верховенства права. 2025. Режим доступу: [посилання]
У Раді обговорили пропозиції медіаюристів щодо змін до законопроєкту №14057. Інтернет-видання «Детектор медіа». Режим доступу: - URL: посилання
