Охорона праці на підприємствах торгівлі нафтопродуктами в умовах воєнного стану: правові аспекти та шляхи удосконалення
- Олег Гайдучок
- 2 вер.
- Читати 13 хв
Цей матеріал є науковою статтею, яка була опублікована у Міжнародному науковому журналі "Інтернаука". Стаття увійшла до Випуску № 5, Серія: "Юридичні науки", 2025 рік.
АНОТАЦІЯ
Вступ. Актуальність дослідження зумовлена підвищеною небезпекою праці на підприємствах роздрібної торгівлі нафтопродуктами, зокрема на автозаправних станціях (АЗС), що багаторазово зростає в умовах воєнного стану в Україні. Ризики пожеж, вибухів та інших аварійних ситуацій становлять безпосередню загрозу життю та здоров'ю персоналу та функціонуванню критичної інфраструктури. Забезпечення належного рівня охорони праці та контролю за дотриманням законодавчих вимог на таких обʼєктах стає першочерговим завданням держави та роботодавців.
Мета. Метою дослідження є здійснення всебічного аналізу нормативно-правового забезпечення охорони праці на підприємствах роздрібної торгівлі нафтопродуктами в умовах дії воєнного стану. В рамках дослідження передбачається ідентифікувати ключові проблемні аспекти існуючого правового регулювання та сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо його оптимізації. Особливий акцент зроблено на вивченні питань документального підтвердження відповідності систем охорони праці законодавчим вимогам, механізмів контролю за їхнім функціонуванням, імплементації ліцензійних умов у контексті безпеки праці під час війни, а також на аналізі правового статусу працівників, зайнятих у шкідливих та небезпечних виробничих умовах, та їхнього соціального захисту.
Методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових та спеціальних юридичних методів. Серед них: аналіз та синтез нормативно-правових актів України у сфері охорони праці та регулювання обігу пального, включаючи Кодекс законів про працю України, Закон України “Про охорону праці”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, галузеві правила та норми; порівняльно-правовий метод для зіставлення національного законодавства з європейськими стандартами, зокрема положеннями Директиви Ради ЄС 89/391/ЄЕС; системно-структурний метод для дослідження взаємозв'язку елементів системи охорони праці на АЗС; доктринальний метод для узагальнення наукових поглядів на досліджувану проблематику.
Результати. У статті проаналізовано ключові правові аспекти охорони праці на підприємствах роздрібної торгівлі нафтопродуктами, включаючи ліцензування діяльності АЗС як інструмент забезпечення безпеки праці, вимоги до створення безпечних умов праці для отримання ліцензії, важливість навчання та інструктажів персоналу з питань пожежної безпеки та охорони праці. Розглянуто особливості забезпечення охорони праці в умовах воєнного стану, наголошено на актуальності питань дотримання ліцензійних умов в частині безпеки праці в цей період. Обґрунтовано необхідність подальшої гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, посилення державного контролю за станом охорони праці та підвищення відповідальності роботодавців. Запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання, зокрема впровадження цифрових технологій для верифікації навчання персоналу, розробка та представлення власної моделі оцінки ризиків для АЗС у воєнний час, а також законодавче врегулювання питань соціального захисту працівників, зайнятих у шкідливих та небезпечних виробничих умовах, через встановлення чітких критеріїв і мінімальних розмірів компенсацій.
Перспективи. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на вивчення практичних аспектів застосування чинного законодавства про охорону праці на підприємствах торгівлі нафтопродуктами в умовах воєнного стану, аналіз ефективності діяльності контролюючих органів, розробку конкретних механізмів впровадження цифрових технологій у сфері охорони праці та дослідження можливостей адаптації європейського досвіду для підвищення рівня безпеки праці на АЗС в Україні.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Охорона праці — це багатогранне поняття, під яким слід розуміти не тільки фактичне забезпечення безпеки працівників під час виконання ними службових обов’язків, а цілий комплекс мір, покликаний убезпечити працівника як від фактичних ризиків на роботі, так і забезпечити його необхідними матеріальними і нематеріальними ресурсами для охорони його життя та здоровʼя в процесі роботи та результатів впливу шкідливих чинників робочого процесу [1]. Діяльність автозаправних станцій (АЗС) безсумнівно становить загрозу для життя та здоров'я працівників через специфіку товару та, як наслідок, значну ймовірність пожеж, вибухів та інших надзвичайних і небезпечних подій. Крім того, праця на таких обʼєктах потребує дотримання роботодавцем гарантій та пільг працівників. Компанії, що займаються реалізацією нафтопродуктів, включаючи АЗС, класифікуються як об'єкти підвищеної небезпеки, що обумовлює необхідність особливої уваги до питань безпеки праці на цих об'єктах. Дієве законодавче врегулювання в цій галузі є надзвичайно важливим для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання травматизму, професійним захворюванням та зменшення техногенних ризиків, що узгоджується з державною політикою в даній сфері [2].
Особливо актуальним питання дотримання умов охорони праці підприємствами реалізації нафтопродуктів стало в умовах воєнного стану, коли ризики пошкоджень обʼєктів критичної інфраструктури, до яких можуть належати і підприємства торгівлі нафтопродуктами, є особливо
нагальними. Оцінка ризиків, розробка планів надзвичайних ситуацій, навчання та підготовка працівників, фізична безпека та психологічна підтримка, а також ефективна комунікація є ключовими елементами в успішному забезпеченні безпеки на підприємстві під час воєнного стану [1].
Забезпечення належного рівня безпеки праці на АЗС в умовах підвищених ризиків, пов’язаних з воєнними діями є критично важливим не тільки для їх робітників, а й для населення, що може постраждати від спричинених порушень безпеки діяльності таких обʼєктах в кризових умовах [3,4].
Мета дослідження. Метою дослідження є здійснення комплексного аналізу нормативно-правового забезпечення галузі охорони праці на підприємствах, що здійснюють роздрібну реалізацію нафтопродуктів, в умовах дії правового режиму воєнного стану. У рамках дослідження передбачається ідентифікувати проблемні колізії чинного правового регулювання та обґрунтувати науково-практичні рекомендації щодо його оптимізації з метою підвищення рівня безпеки праці та соціального захисту працівників означеної категорії в умовах підвищеної загрози.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання охорони праці традиційно перебуває у фокусі уваги як законодавців та контролюючих органів, так і науковців, зокрема і охорона праці на на підприємствах торгівлі нафтопродуктами, з огляду на підвищену небезпеку виробничих процесів та критичне значення для економіки України цього сектору ресурсозабезпечення. В Україні існує значна кількість нормативно-правових актів, що регулюють дане питання, включаючи Кодекс законів про працю України [5], Закон України «Про охорону праці» [2], галузеві правила та норми з пожежної безпеки [6], електробезпеки [7] та охорони праці на об'єктах підвищеної небезпеки. Процедура ліцензування торгівлі пальним на АЗС [8, п. 22 ч. 2 ст. 41] також передбачає обов'язкове підтвердження суб'єктами господарювання забезпечення безпечних умов праці [8, п. 6 ч. 5 ст. 43].
Однак, з початком повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року та введенням воєнного стану [4], питання дослідження охорони праці персоналу критичних обʼєктів є безумовно ще більш актуальним. В умовах підвищених ризиків, пов'язаних з бойовими діями, загрозою обстрілів та руйнуванням інфраструктури, традиційні підходи до забезпечення безпеки праці потребують переосмислення та адаптації.
В науковому дискурсі України питання охорони праці, зокрема і в нафтогазовій галузі, досліджувалися й раніше. Так, Литвин А., Лаун С., Кролівець Н. [1] у своєму дослідженні 2023 року висвітлюють загальні виклики та проблеми охорони праці в умовах воєнного стану, що є цінною
основою для розуміння загального контексту. Забеліна В.А. [9] розглядала питання контролю вмісту парів бензину в повітрі робочої зони об'єктів нафтопродуктозабезпечення, що є важливим технічним аспектом безпеки. Дослідження Мацука З.М., Бунько Т.В. та Сафонова В.В. [10] присвячені
вдосконаленню нормативно-правових актів з охорони праці у нафтогазовій промисловості, проте вони не акцентуються на специфіці роздрібної торгівлі паливом, а також не враховують вплив воєнного стану.
Незважаючи на наявність окремих праць, які торкаються загальних питань охорони праці або окремих аспектів безпеки в нафтогазовій галузі, комплексне дослідження правових проблем охорони праці на автозаправних станціях, зокрема і в умовах воєнного стану, включаючи питання дотримання ліцензійних вимог, адаптації існуючих норм до нових реалій, аналізу ефективності контролюючих органів та розробки конкретних механізмів соціального захисту працівників, наразі відсутнє. Наявні наукові публікації стосуються загальних питань охорони праці або специфіки галузі в мирний час.
Таким чином, попри наявність значної нормативно-правової бази у сфері охорони праці та регулювання обігу пального, питання забезпечення безпеки праці на підприємствах торгівлі нафтопродуктами в умовах воєнного стану потребує додаткового наукового осмислення, виявлення
проблемних аспектів та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання в цій критично важливій сфері, що зумовлює невирішену раніше частину загальної проблеми, котрій присвячена ця стаття.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Правове регулювання охорони праці на підприємствах торгівлі нафтопродуктами в Україні є багаторівневим та включає загальні норми, закріплені в Кодексі законів про працю [5] та Законі України «Про охорону праці» [2], спеціальне законодавство, що визначає особливості обігу пального та вимоги безпеки на автозаправних станціях (АЗС), зокрема Закон України «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» [8], а також численні нормативно-правові акти, що регламентують питання пожежної [6] та електробезпеки [7] і охорону праці на об'єктах підвищеної небезпеки.
Важливим інструментом забезпечення безпечних умов праці на АЗС є процедура ліцензування їх діяльності, яка передбачає обов'язкове подання документів, що підтверджують відповідність матеріально-технічної бази та організації праці встановленим вимогам безпеки. Зокрема, норми профільного законодавства встановлюють вимогу щодо наявності у субʼєкта господарювання для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним документів, які підтверджують забезпечення безпечних умов праці - дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці [8, п. 6 ч. 5 ст. 43; 11]. Порядок видачі відповідного дозволу також регламентований Постановою КМУ [12], згідно пункту 9
якої для одержання відповідного дозволу роботодавець подає заяву затвердженої форми, до якої додається висновок відповідної експертизи щодо стану охорони праці під час виконання робіт чи стану охорони праці під час експлуатації машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, або щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, в залежності від сутності запитуваного дозволу. Висновок експертизи складається експертно-технічним центром, що належать до сфери управління Держпраці, або незалежною експертною організацією, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та мають підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства [12]. Крім того, відповідна експертна організація, яка здійснюватиме дослідження обʼєкту чи обладнання, має бути присутня у Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності (ООВ), який доступний на веб-сайті Національного агентства з акредитації України в розділі «Органи з інспектування (ДСТУ EN ISO/IEC 17020) [13].
Отже, базово, вже на рівні отримання дозвільних документів для початку господарської діяльності, обʼєкт та обладнання на АЗС мають пройти дослідження на предмет безпечності їх використання персоналом, що має бути підтверджено відповідним дозволом, який є одним із базових
документів, що подаються заявником для отримання ліцензії на торгівлю пальним.
Фундаментальним елементом системи управління охороною праці на підприємствах, що здійснюють роздрібну реалізацію нафтопродуктів, виступає фахова підготовка кадрового складу. Відповідно до чинних нормативно-правових імперативів, до виконання функціональних обов'язків на автозаправних станціях допускаються виключно особи, які верифікували необхідний рівень компетентності шляхом проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, що підтверджується відповідним кваліфікаційним документом [6, п. 10.1]. Крім того, персонал АЗС підлягає обов'язковому систематичному інструктуванню та навчанню з питань безпеки праці й електробезпеки [7]. Пріоритетна увага акцентується на актуалізації знань, спрямованих на превенцію пожежних ситуацій, забезпечення особистої безпеки працівників та відвідувачів, мінімізацію потенційних майнових втрат і ліквідацію негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, а також на оптимізацію умов для ефективної локалізації та ліквідації пожеж [6]. Крім того, в умовах воєнного стану працівники повинні бути детально ознайомлені з планами надзвичайних ситуацій, процедурами евакуації, які включають процедури евакуації, розташування укриття, захист від хімічних та біологічних загроз, та правилами безпеки у випадку загроз, що можуть виникнути [1]. Одним з найбільш ефективних методів підтримання знань працівників є детальне опрацювання таких планів та їх відпрацювання на практиці, у формі тренінгів симуляційних вправ та навчальних курсів [1]. На сьогодні компанії, особливо ті, які займають лідируючі позиції на ринку нафтопродуктів, проявляють свідому відповідальність щодо охорони безпеки праці своїх працівників, розробляють та впроваджують механізми, критерії і методи забезпечення цих умов, базуючись в тому числі на світових стандартах [14; 15].
Аналіз аспектів соціального захисту працівників автозаправних станцій, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці, виявляє наявність законодавчо закріплених гарантій, включаючи право на додаткову щорічну відпустку, безоплатне забезпечення засобами індивідуального захисту та обов'язкові медичні огляди, що кореспондуються зі ст. 169 КЗпП України та ст. 7 Закону України "Про охорону праці" [2; 5; 17; 18; 19]. Проте, питання повноцінної реалізації цих прав, особливо в контексті відсутності чітко регламентованих розмірів доплат за роботу в несприятливих умовах праці на рівні окремого нормативного акта для даної галузі, залишається дискусійним. Існуюча практика залишення визначення розміру доплат на розсуд роботодавця може призводити до нівелювання соціальних гарантій та потребує законодавчого врегулювання шляхом встановлення чітких критеріїв та мінімальних розмірів компенсацій працівників сфери, що відповідало б європейським стандартам у сфері охорони праці.
Не менш важливими є також перевірки АЗС контролюючими органами, зокрема територіальними управліннями Держпраці, адже контрольні заходи служать як превентивною мірою задля систематичного дотримання підприємствами вимог чинного законодавства так і допомагають виявити порушення законодавства з питань охорони праці та усунути їх, або зупинити діяльність обʼєктів, власники яких не дотримуються вимог безпеки праці [16]. Але, в умовах воєнного стану порядок державного нагляду контролюючим органом за безпекою праці також зазнав змін: планові та позапланові заходи контролю контролюючим органом не проводяться, крім випадків настання аварії або смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання, доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів, звернення органів місцевого самоврядування щодо порушення законодавства, звернення Київської міської або обласної військової адміністрації, невиконання припису Держпраці, виданого після 1 травня 2022 року та скарги звернення фізичної особи про порушення, яке завдало шкоди безпосередньо заявнику, навколишньому природному середовищу, безпеці держави [17].
Перспективи удосконалення правового регулювання охорони праці на підприємствах торгівлі нафтопродуктами в умовах сьогодення вбачаються у гармонізації національних нормативних актів із законодавством Європейського Союзу. Україна, на шляху євроінтеграції, здійснює адаптацію свого законодавства до європейських стандартів з метою забезпечення високого рівня захисту здоров'я та безпеки працівників, як це визначено в Директиві Ради ЄС 89/391/ЄЕС [20]. Ця рамкова Директива встановлює загальні принципи щодо запобігання професійним ризикам, захисту безпеки та здоров'я працівників, оцінки ризиків, усунення небезпечних факторів, інформування, консультації та навчання працівників. Її імплементація в національне законодавство сприятиме створенню більш безпечних та здорових умов праці на АЗС. Ключовими напрямами також є посилення державного контролю за дотриманням чинного законодавства, підвищення рівня відповідальності роботодавців за забезпечення безпечних умов праці та належного соціального захисту персоналу.
З урахуванням наявної проблематики існує суттєва потреба у вдосконаленні правовідносин та правового регулювання у сфері охорони праці працівників АЗС, яку можна впровадити шляхом систематизації та оптимізації нормативних документів та передбачених процедур для забезпечення охорони праці працівників АЗС (Таблиця 1).
Впровадження цифрових технологій для відкритої та публічної верифікації процесу навчання та контролю знань працівників з питань охорони праці та пожежної безпеки може значно підвищити прозорість та ефективність цього процесу.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА АЗС В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Таблиця 1
№ | Проблемний аспект / Невирішена частина проблеми | Пропоноване рішення / Шлях удосконалення | Обґрунтування / Очікуваний результат |
|---|---|---|---|
1 | Відсутність чітких критеріїв та мінімальних розмірів доплат за роботу в несприятливих умовах праці для працівників АЗС. | Розробка та прийняття окремого нормативно- правового акта (наприклад, Постанови КМУ або змін до існуючих галузевих нормативів), що чітко регламентуватиме розміри доплат за роботу у шкідливих та небезпечних умовах праці для працівників АЗС. | Усунення дискреції роботодавців, забезпечення єдиних та справедливих соціальних гарантій, підвищення соціального захисту працівників АЗС, гармонізація з європейськими стандартами. |
2 | Недостатня прозорість та верифікація навчання та контролю знань персоналу з охорони праці та пожежної безпеки. | Впровадження цифрових технологій (електронних реєстрів, систем онлайн- тестування) для відкритої та публічної верифікації процесу навчання та контролю знань працівників з питань охорони праці та пожежної безпеки. | Підвищення прозорості та ефективності процесу навчання, зменшення корупційних ризиків, можливість оперативного контролю з боку державних органів. |
3 | Зниження ефективності державного нагляду та контролю в умовах воєнного стану. | Розробка та впровадження механізмів диференційованого державного нагляду (наприклад, дистанційні невиїздні перевірки) з урахуванням безпекових обмежень воєнного стану, але без втрати ефективності. | Збереження контролю над дотриманням вимог охорони праці, запобігання зловживанням, адаптація до сучасних викликів. |
4 | Відсутність адаптованої моделі оцінки ризиків для АЗС в умовах воєнних дій. | Розробка та впровадження уніфікованої методики (моделі) оцінки ризиків на АЗС, яка враховуватиме специфічні загрози воєнного стану (обстріли, мінна небезпека, загроза диверсій, руйнування інфраструктури). | Чітке визначення та мінімізація ризиків, розробка адекватних заходів безпеки, підвищення рівня готовності персоналу та об'єкта до надзвичайних ситуацій воєнного часу. |
ВИСНОВКИ ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК У ДАНОМУ НАПРЯМКУ
Проведений науковий аналіз засвідчив необхідність подальшої інтенсифікації досліджень правових засад забезпечення безпеки праці в секторі роздрібної реалізації нафтопродуктів, зокрема на автозаправних станціях, з огляду на ескалацію ризиків, детерміновану умовами воєнного стану в Україні. Підвищена вірогідність техногенних інцидентів та стратегічна значущість стабільного функціонування АЗС для національної економіки зумовлюють пріоритетність комплексного правового забезпечення безпечних умов праці.
Поставлена мета, що полягала в системній експлікації правових аспектів охорони праці та визначення векторів їх оптимізації, була досягнута шляхом інтегративного вивчення нормативно-правових актів, наукових досліджень та стану питання в даному секторі господарської діяльності загалом.
Ключовими результатами проведеного дослідження стали:
Ідентифікація багатокомпонентного складу регулювання безпеки праці в означеній галузі та акцентування на особливій значущості питань безпеки працівників АЗС в контексті активного військового конфлікту.
Детермінація ліцензування господарської діяльності та професійної підготовки персоналу як фундаментальних інструментів забезпечення безпеки праці, але з виявленням їхніх недоліків в умовах воєнного часу.
Констатація наявності законодавчо закріплених соціальних гарантій, що потребують удосконалення механізмів їхньої реалізації, зокрема шляхом розробки та прийняття окремого нормативно-правового акта, який би чітко регламентував розміри доплат за роботу в несприятливих умовах праці для працівників АЗС, усуваючи існуючу дискрецію роботодавців у цьому питанні.
Виявлення специфіки сфери державного нагляду за охороною праці в умовах воєнного стану та обґрунтування необхідності розробки гнучких, але ефективних механізмів контролю.
Обґрунтування гармонізації національної нормативної бази з правовими стандартами Європейського Союзу та імплементації інноваційних технологічних рішень. Зокрема, запропоновано власну наукову розробку щодо впровадження цифрових технологій для публічної верифікації навчання та контролю знань працівників з питань охорони праці та пожежної безпеки, що значно підвищить прозорість та ефективність процесу.
Представлення ілюстративної моделі оцінки проблемних аспектів охорони праці для АЗС, зокрема і в умовах воєнного стану (Таблиця 1), що є власною авторською розробкою, спрямованою на систематизацію та оптимізацію заходів безпеки з урахуванням специфічних загроз.
Перспективи подальших наукових досліджень полягають у поглибленому вивченні питання практичної імплементації нормативних приписів з охорони праці на АЗС в умовах дії воєнного стану, оцінці ефективності модифікованих процедур державного контролю, розробці конкретних методологічних засад застосування цифрових технологій для моніторингу процесу навчання з питань охорони праці та управління виробничими ризиками, а також в експлікації можливостей адаптації прогресивного європейського досвіду з метою підвищення рівня безпеки праці та соціального захисту працівників суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
Литвин А., Лаун С., Кролівець Н. Охорона праці на підприємствах в умовах воєнного стану. Виклики та проблеми сучасної науки. 2023. Том 1. URL : посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про критичну інфраструктуру: Закон України від 16.11.2021 № 1882-IX. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Правила пожежної безпеки в Україні: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05): Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Забеліна В.А. Контроль вмісту парів бензину в повітрі робочої зони об’єктів нафтопродуктозабезпечення. Наукова весна: матеріали XIV Міжнародної науково-технічної конференції аспірантів та молодих вчених. 2024. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Мацук З. М., Бунько Т. В., Сафонов В. В. Вдосконалення нормативно-правових актів з охорони праці у нафтогазовій промисловості. Геотехнічна механіка. 2016. Вип. 128. С. 205-214. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Як отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки? Як зареєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та отримати інші послуги Держпраці?. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Реєстр акредитованих ООВ. Органи з інспектування (ДСТУ EN ISO/IEC 17020). URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Охорона праці. Нафтогаз група: вебсайт. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Мережа ОККО і Державний центр зайнятості підписали меморандум про співпрацю. URL : посилання (дата звернення: 29.05.2025).
В ПАТ «УКРНАФТА» відсутні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці: Наказ Мінсоцполітики України від 29.11.2018 № 1804. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про доплати за несприятливі умови праці робітникам, спеціалістам і службовцям закладів охорони здоров'я України: Наказ МОЗ України від 18.08.1994 № 137. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про впровадження заходів щодо заохочення поліпшення безпеки та гігієни праці працівників на роботі. Директива 89/391/ЄЕС Ради від 12 червня 1989 року. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Про1 внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин: Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Інформація Держпраці щодо здійснення державного контролю в період воєнного стану. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
Березуцький В. В. Практичний коментар щодо Закону України "Про охорону праці". Харків : Форт, 2009. 379 с. URL: посилання (дата звернення: 29.05.2025).
