Криптовалюта в Україні в умовах воєнного стану
- Олег Гайдучок
- 9 жовт. 2024 р.
- Читати 4 хв
Оновлено: 16 квіт.
Цей матеріал є тезою, яку автор представив на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання юридичної науки в умовах воєнного стану». Тезу опубліковано у збірнику конференції, яка проводилася на базі Київського університету ринкових відносин.
Віртуальні активи є відносно новим явищем та феноменом сучасних цифрових технологій та економіки. Цифрові валюти утворюють основу міжнародного ринку криптоактивів, який є надзвичайно розвиненим сектором глобальної цифрової економіки. На сьогоднішній день ринкова капіталізація ринку криптоактивів складає понад 2 трильйони доларів США, що значно перевищує рівень доходів деяких країн світу. Через надзвичайний рівень капіталізації, відсутність значної кількості регуляторних процедур при проведенні обміну цифровими активами, цей сектор розвивається надзвичайними темпами.
Україна в ключі розвитку цифрової економіки до повномасштабного вторгнення рф стабільно зростала, а український фінтех займав лідируючі позиції в профільних рейтингах світу, що на належному рівні отримувало підтримку держави - такі проєкти як Дія.Сіті, різноманітні рішення щодо цифровізації бізнесу та навіть державного управління. Війна, звісно, погіршила становище українського ринку криптоактивів, проте він і надалі продовжує свій розвиток в цих складних умовах. В умовах війни, подекуди, криптоактиви стають дієвим, стабільним та швидким платіжним інструментом, що якщо не замінює, то існує на рівні з класичними грошовими активами. Зокрема, протягом першого тижня функціонування глобальної ініціативи United24, в рамках якої країни, бізнес та небайдужі люди можуть робити пожертви на підтримку України під час війни, було зібрано понад 25 мільйонів гривень у криптовалюті. А актуальна форма декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надається до НАЗК, подання яких було поновлено в жовтні 2023 року, містить, крім іншого, реквізити ідентифікатору в системі обігу віртуальних активів (адреса гаманця).
Проте, як і до 24 лютого 2022 так і зараз, сфера віртуальних активів потребує законодавчого регулювання. Для України знаковою подією стало підписання Президентом України Закону “Про віртуальні активи” 16 березня 2023 року. Це профільний законодавчий акт, який є надважливим для цифрової економіки України та елементом сприяння виходу ринку криптоактивів з тіні, офіційного залучення на український ринок іноземних та легалізацію українських криптобірж, обмінників криптовалют, можливості для громадян повноцінного розпоряджання та захисту своїх віртуальних активів. Нормативний акт встановлює “правила гри” в цій сфері, що має посилити розвиток та, водночас, контроль цієї перспективної галузі.
Однак, цей Закон так і не набрав чинності і через відсутність затвердження відповідних змін у податковому законодавстві та створення Державного реєстру постачальників послуг, і через позицію Національного банку України щодо віртуальних активів. Проте, це не єдина причина того, що закон залишається не діючим. З часу від його прийняття до сьогодення стало очевидним, що він містить неточності у визначеннях самих понять віртуальних активів, що породило потребу внесення змін до Цивільного кодексу України, зокрема, для закріплення визначення поняття “цифрової речі”.
Та і це не було однією із подоланих перепон до введення Закону в дію, оскільки, поки тривали дискусії щодо змін до ЦКУ та класифікації активів, в червні 2023 року було оприлюднено Регламент (ЄС) 2023/1114 Європейського парламенту та Ради ЄС від 31 травня 2023 року про ринки криптоактивів (Markets in Crypto-Assets Regulation або Регламент MiCA), який передбачає регулювання віртуальних активів у ЄС. Зокрема, Регламентом MiCA, який є першим в світі зведенням правил регулювання криптоактивів, надано чітке визначення основних термінологічних понять на ринку віртуальних активів, класифікацію віртуальних активів та послуг щодо віртуальних активів, які надаються професійними постачальниками таких послуг, а також визначено чітке розмежування повноважень щодо регулювання ринку криптоактивів між компетентними органами, з одночасним врегулюванням питання боротьби із зловживаннями на ринку віртуальних активів, через встановлення вимог до публічної пропозиції окремих видів віртуальних активів, а також допуску до торгів. І, з огляду на отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС, та те що норми українського законодавства щодо криптоактивів мають відповідати європейським стандартам, вже стало очевидним та беззаперечним, що запуск ринку криптоактивів в Україні не може відбутись без попереднього оновлення редакції Закону №2074-ІХ або прийняття нових нормативних актів, які були б гармонізовані з законодавством ЄС.
На сьогодні зареєстровано два законопроєкти, які мають внести ясність у питання регуляції віртуальних активів. Перший — законопроєкт №10225, зареєстрований на початку листопада 2023 року. Його лобіює Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. В законопроєкті НКЦПФР зокрема, пропонується відчутна ставка оподаткування - 18%, що з точки зору бізнесу для нової галузі – є значним навантаженням, що може відлякати криптобізнес від легалізації в Україні, що призведе до втрати значної кількості криптоінвестицій. Другий законопроєкт №10225-1, зареєстрований на 10 днів пізніше попереднього, відображає концепцію Міністерства цифрової трансформації та представників бізнесу. Законопроєкт Мінцифри хоча й так само передбачає єдину базову ставку оподаткування у 18%, але все ж встановлює для фізичних осіб пільгову ставку на три роки в розмірі 5% та протягом наступних пʼяти років 9%, за умови, що сума прибутку від операцій з віртуальними активами не перевищує 7 мільйонів гривень протягом одного звітного року. Пільговий період дійсно потрібен для того, аби власники криптоактивів змогли розпочати комфортне використання таких активів саме в Україні.
На сьогоднішній день, очевидно, що ринок криптоактивів є надвичайно динамічним, криптоактиви - привабливими, зокрема для інвестицій, а український фінтех далеко не останнім в світовому рейтингу.
Наразі вкрай важливо зробити Україну більш привабливою для розвитку і повернення українських та для виходу на легальну арену іноземних криптокомпаній, впровадивши прозорий, дієвий та фінансово доцільний механізм регулювання обігу віртуальних активів на національному ринку.
Враховуючи перспективність криптоактивів для інвестування та використання, і як наслідок, оподаткування, наявність прийнятого Регламенту на рівні ЄС щодо ринків криптоактивів, є ймовірність того, що найближчим часом ця галузь отримає якісне нормативне підґрунтя для її розвитку в Україні.
