Охорона праці на підприємствах торгівлі нафтопродуктами: правові аспекти

Цей матеріал є тезою, яку автор представив на Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку в умовах воєнного стану». Тезу опубліковано у збірнику конференції, яка проводилася на базі Київського університету ринкових відносин.

Робота на автозаправних станціях безумовно є небезпечною для життя та здоровʼя персоналу, адже вона має високий ризик виникнення пожеж, вибухів та інших аварійних і небезпечних ситуацій. Підприємства, що здійснюють діяльність з продажу нафтопродуктів, включаючи автозаправні станції (АЗС), належать до об’єктів підвищеної небезпеки, що зумовлює потребу в особливій увазі до питань охорони праці на таких обʼєктах. Ефективне правове регулювання в цій сфері є критично важливим для створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та мінімізації техногенних ризиків, що відповідає державній політиці з цього питання [2].

А в умовах воєнного стану в Україні питання захисту та охорони праці на об’єктах критичної інфраструктури, до яких можуть належати і підприємства торгівлі нафтопродуктами, є особливо нагальними. Забезпечення належного рівня безпеки праці на АЗС в умовах підвищених ризиків, пов’язаних з воєнними діями є критично важливим не тільки для їх робітників, а й для населення, що може постраждати від спричинених порушень безпеки діяльності таких обʼєктах в кризових умовах [4,5].

Одним із ключових аспектів правового регулювання безпеки охорони праці на АЗС є ліцензування діяльності АЗС. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним на АЗС підлягає ліцензуванню [2, п. 22 ч. 2 ст. 41]. Норми цього Закону, зокрема, встановлюють вимогу щодо наявності у субʼєкта господарювання для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним документів, які підтверджують забезпечення безпечних умов праці - дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально- технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці [2, п. 6 ч. 5 ст. 43].

Важливим елементом системи охорони праці на підприємствах з торгівлі нафтопродуктами є навчання персоналу. Згідно чинних нормативних вимог до роботи на автозаправних станціях допускаються лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення [7, п. 10.1.]. Крім цього працівники АЗС повинні проходити обов’язкові інструктажі та навчання з питань охорони праці та електробезпеки [8]. Особлива увага приділяється актуальності знань щодо запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж [7].

Правове регулювання також охоплює питання соціального захисту працівників АЗС, адже вони зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці [1]. Оператори АЗС мають право на пільги та компенсації, передбачені законодавством, зокрема на додаткову щорічну відпустку тривалістю до чотирьох календарних днів [6], безоплатне забезпечення спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту [9], а також на обов’язкові медичні огляди відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України [1] та статті 17 Закону України “Про охорону праці” [2].

Проте, незважаючи на наявність значної кількості нормативно-правових актів що регулюють діяльність у сфері нафтопродуктів, в тому числі вимоги щодо безпеки праці на таких обʼєктах, існує потреба у їх подальшому вдосконаленні та гармонізації з європейськими стандартами. Зокрема, зважаючи на вагоме значення дотримання нормативних вимог щодо навчання та інструктування персоналу автозаправних станцій з питань охорони праці та пожежної безпеки, перспективним є дослідження можливостей застосування цифрових технологій для підвищення прозорості та верифікації виконання роботодавцями обовʼязку щодо щорічного спеціального навчання працівників. За аналогією з функціоналом онлайн-перевірки чинності бланків нотаріальних документів, що реалізовано Міністерством юстиції України, актуальним та доцільним є розгляд запровадження подібного механізму для верифікації документів, що підтверджують проходження працівниками АЗС навчання з питань охорони праці відповідно до чинних нормативно-правових актів. Зазначена система могла б функціонувати, зокрема, шляхом внесення відомостей про проходження працівниками відповідного навчання та виданих документів, з присвоєнням кожному документу унікального ідентифікатора. Це дозволило б здійснювати оперативну онлайн-перевірку актуальності періодичного навчання працівників АЗС уповноваженими органами контролю, роботодавцями та самими працівниками. Не менш актуальним є розробка та впровадження окремого нормативного акту що регламентує чіткий розмір доплати за несприятливі умови праці працівникам АЗС, на зразок існуючим аналогічним нормативним актам в інших галузях, а не залишення питання доплат на рішення та змогу роботодавця впровадити їх [10], посилення контролю за дотриманням вимог законодавства, підвищення відповідальності роботодавців за створення безпечних умов праці та належний соціальний захист працівників, що відповідає Директиві Ради ЄС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі [11].

Таким чином, правові аспекти охорони праці на підприємствах з торгівлі нафтопродуктами є багатогранними та охоплюють питання ліцензування, навчання персоналу, забезпечення безпечних умов праці та належного соціального захисту працівників. Подальше удосконалення правового регулювання в цій сфері є важливим для забезпечення життя та здоров’я працівників та мінімізації техногенних ризиків.

Список використаних джерел:

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII. URL: https://www.google.com/searchq=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08%23Text

2. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text

3. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#Text

4. Про критичну інфраструктуру. Закон України від 16.11.2021 № 1882-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text

5. Про правовий режим воєнного стану. Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

6. Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці Постанова КМУ

7. Правила пожежної безпеки в Україні. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0252-15#Text

8. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05%23Text#Text

9. Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці. Наказ Мінсоцполітики України; від 29.11.2018 № 1804. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18#Text

10. Про доплати за несприятливі умови праці робітникам, спеціалістам і службовцям закладів охорони здоров’я України. Наказ МОЗ України від 18.08.1994 № 137. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0214-94#Text

11. Про впровадження заходів щодо заохочення поліпшення безпеки та гігієни праці працівників на роботі. Директива 89/391/ЄЕС Ради від 12 червня 1989 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b23#Text

12. Охорона праці в нафтогазовій галузі : навч. посібник / Ю. М. Герасименко [та ін.] ; ред. Г. М. Лисяний; Івано-Франківський нац. техн. ун-т нафти і газу, Міжнародний наук.-техн. ун-т. — Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2015. — 304 с.